"Це не є підставою": Єрмак прокоментував запрошення України до НАТО.


Керівник Офісу президента озвучив ключову інформацію.

Україна наполегливо протидіє корупції на всіх рівнях і досягає значних успіхів у цьому напрямку. Отже, відмова у вступі до НАТО через корупційні проблеми виглядає як звичайний привід для ухиляння від цього кроку.

Голова офісу президента Андрій Єрмак висловився на цю тему під час інтерв'ю з журналістами. Він зазначив, що корупція є проблемою, яка притаманна всім країнам, і що акцентувати увагу виключно на Україні в цьому контексті є несправедливим.

"Ми відверто спілкуємося з нашими партнерами: корупція є проблемою для всіх країн. Найважливіше – це те, як нинішня влада протидіє цій проблемі, які інституції створює для боротьби з корупцією. Якщо хтось стверджує, що Україні не варто очікувати запрошення до НАТО через її корупційний рівень, то це лише намагання знайти виправдання для відмови", – зазначив Єрмак.

Голова ОП також наголосив на тому, що проблема корупції в Україні постала не вчора і навіть не у 2019 році. З цим "явищем" активно борються всередині країни і намагаються викорінити саме поняття "корупція".

Цьому сприяє некорумпований президент, який чітко та адекватно реагує на ситуації, пов'язані з корупцією. Прикладом цього є скандал із МСЕК та блискавичні дії з боку Володимира Зеленського.

"Проблема корупції залишається актуальною протягом багатьох років, і сьогодні можна підвести підсумки нашої боротьби. Результати очевидні та беззаперечні. Я впевнений, що перш за все ми маємо президента, який не піддається корупційним впливам. Він виступає на чолі цієї боротьби", - підсумував Єрмак.

Нагадаємо, 4 жовтня Державне бюро розслідувань повідомило про затримання Тетяни Крупи, керівника Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, та її сина за підозрою в незаконному збагаченні. Під час проведених обшуків у них було виявлено близько 6 мільйонів доларів готівкою, розподілених у різних валютах.

Також стало відомо про те, що Крупа та її чоловік зберігали величезні суми у польських банках. Жінка лише у 2022 році поклала до Bank Polska майже 600 тисяч доларів США.

Це призвело до подальшої масштабної перевірки МСЕК у різних галузях. Як з'ясувалося, випадок виявився далеко не поодиноким. Ситуація навколо МСЕК перетворилася на скандал року. Після того, як президент Володимир Зеленський ініціював ліквідацію МСЕК, полетіли перші голови. Так було звільнено керівництво Центральної медико-соціальної експертної комісії і не тільки.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що через особливості українського законодавства у випадку "мільйонерів" з МСЕК неможливо провести конфіскацію їхніх коштів та майна. Згідно з законом, покарання для них можливе лише за подачу недостовірної інформації у деклараціях. Норми, що стосуються конфіскації активів і майна, на них не поширюються.

Related posts