Чи зможе опозиція разом із Заходом вплинути на уряд Грузії, щоб той анулював фальсифіковані вибори?
Центрвиборчком Грузії нарахував впевнену перемогу керівній партії "Грузинська мрія", але цього не вистачає для конституційної більшості.
А ще це означає різке, хоча й очікуване загострення політичної кризи: всі опозиційні партії, що проходять до парламенту, відмовились вважати ці вибори чесними, і так само про невизнання оголошених результатів заявила президентка Зурабішвілі.
Значно підвищити вплив опозиційних сил могла б рішуча реакція Заходу на невизнання цих виборів, проте угорський прем'єр Віктор Орбан став на заваді потенційній єдності ЄС у цьому питанні.
Проте, населення не втрачає надії. 28 жовтня в Грузії розпочнуться акції протесту проти маніпуляцій на виборах. Саме від характеру та розміру цих виступів залежить подальший хід подій.
Докладніше про ситуацію у Грузії - в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Тбілісі кличе на допомогу: як пройшли вибори у Грузії й чи зважиться Захід підтримати протести. Далі - стислий її виклад.
У суботу ввечері, одразу після закінчення виборів у Грузії, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив свої вітання діючій владі з нагоди їхньої перемоги.
Власне, основним аргументом для подібних висновків стали дані екзит-полу, опублікованого соціологічною агенцією Gorby, яка має неоднозначну репутацію і вважається пов'язаною з "Грузинською мрією".
Невідповідність екзит-полів даним ЦВК - далеко не єдиний доказ фальсифікацій.
Головне - те, що про масштабну систему фальсифікації заявили й спостерігачі на виборах.
У коаліції НУО "Мій голос" підкреслюють, що стали очевидцями випадків, коли представники партії влади вже були позначені у виборчих бюлетенях заздалегідь.
Не тільки грузинські спостерігачі помітили існуючі проблеми.
Усі західні спостережні місії, які зазвичай дотримуються обережнішої позиції, також висловилися з досить суворими заявами.
А грузинські опозиційні сили пішли на крайній крок - партії спільно заявили про невизнання цих виборів та відмовилися отримувати мандати.
Щось схоже відбувалося в Грузії під час виборів у 2020 році.
І зараз, і тоді відмова опозиції від мандатів унеможливлює роботу парламенту, що має призвести до дострокових виборів.
Суть полягає в тому, що для проведення першого засідання нового парламенту необхідно, щоб у ньому брали участь щонайменше 100 депутатів з 150. Залучити таку кількість без участі хоча б частини опозиційних представників буде неможливо.
Це є одним із основних переваг грузинської опозиції.
Щоправда, у "Грузинській мрії" запевняють, що парламент розпочне роботу і уряд буде затверджений за будь-яких обставин. Проте, вони не пояснюють, як це можливо. У 2020 році втручання ЄС врятувало ситуацію.
Тим часом, у Брюсселі не готові негайно реагувати на порушення на виборах і лишають можливість для тривалої паузи з відповіддю.
Зокрема, ЄС "чекає на остаточний звіт і рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ", а цей документ з'явиться лише за кілька місяців. Але не треба мати ілюзій: шанси на одностайне невизнання виборів Євросоюзом украй низькі. Зокрема через позицію Віктора Орбана.
У таких умовах виникає спокуса не визнавати результати виборів і знову закликати уряд Грузії виправити ці порушення перед наступними виборами. Це вже було практикою на попередніх виборах і раніше.
Схоже, що "Грузинська мрія" створила сприятливі умови для розвитку комерційних зв'язків із Західними країнами.
Проте основне слово, яке визначить реакцію Західного світу, поки що не було вимовлене. Його повинні озвучити (або ж, можливо, не озвучити) люди на вулицях.
Протести заплановані на понеділок, 28 жовтня, і стартують о 19:00.
Ситуація на вулицях грузинських міст може виявитися саме тим остаточним аргументом, який змусить європейських політиків нарешті діяти.
