Корупція в умовах війни: Тупицький, Дмитрук, Боголюбов та інші. Які заходи вжити для запобігання? | Коментарі України
Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"
Сьогодні спробую висловитись чітко, акцентуючи не на успішному прикладі, а на важливих тенденціях. Зокрема, у статті Української правди (https://www.pravda.com.ua/news/2024/10/7/7478565) зазначається, що Офіс Генерального прокурора та Державне бюро розслідувань повідомили про допомогу, яку отримав екс-голова Конституційного Суду України Тупицький для втечі за кордон, з боку "зв'язки" прикордонників і поліцейських Закарпаття.
На перший погляд це може здаватися звичайним явищем, але, як ми вже виявили у попередніх випадках незаконного перетину кордону, розглядаючи приклади наших відомих осіб, таких як нардеп Дмирук, що має пристрасть до РПЦ, і Боголюбов, типовий український олігарх, стає зрозуміло: якщо у вас є значні фінансові ресурси, то і способи для перетворення їх у можливості для перетину кордону не складуть труднощів. А у Тупицького було стільки грошей, що це перевищує нашу уяву.
У кожному з наведених прикладів активно беруть участь представники наших правоохоронних органів — прикордонники, митники, поліцейські та інші. Звісно, це не стосується всіх без винятку, але… існує безліч нюансів.
Які висновки можна зробити з цього? Це може вказувати на те, що всі канали нелегального перетину кордону, з великою ймовірністю, знаходяться під ретельним контролем правоохоронних органів. Без їхнього відома навіть найменша спроба перетину може бути неможливою, що суттєво змінює загальну ситуацію. Це означає, що всі більш-менш цивілізовані методи незаконного перетину кордону, за винятком шляхів через Тису та Дністер (хоча й там можуть бути варіанти), вірогідно, використовуються для корупційних цілей або, що ще гірше, для навмисної допомоги противнику та зриву мобілізаційних зусиль. Я не вважаю, що всі учасники цих процесів є абсолютно неосвіченими. Мене вразив випадок з Дмитруком, про "пригоди" якого знала вся країна. І все ж, знайшлися прикордонники, які його супроводжували і, усвідомлюючи, що їх обов'язково викриють, випустили. Це може свідчити про наявність ворожої агентури або людей, які під впливом пропаганди готові йти на співпрацю, не забуваючи про фінансові та корупційні мотиви.
Але повертаючись до Тупицького Як повідомили в Офісі Генерального - "Учасникам організованої групи повідомлено про підозру у незаконному переправленні осіб через державний кордон України. Серед осіб, які скористалися протиправною послугою, - колишній голова Конституційного суду України". За даними слідства, яке проводило ДБР, організована група незаконно переправляла громадян України через окремі прикордонні пункти пропуску в Берегівському районі Закарпатської області без проходження обов'язкового прикордонного контролю.
Поліцейський інформував громадян, які намагались нелегально залишити Україну, про методи перетину кордону та координував дії водіїв, які забезпечували перевезення. Правоохоронець особисто виїжджав до району прикордонного пункту, супроводжуючи процес нелегального перетину кордону, включаючи нічний час. У свою чергу, прикордонники не здійснювали контроль над особами, яких нелегально переправляли через державний кордон України.
Висновок. Незважаючи на величезні зусилля, які докладають окремі представники нашого силового блоку, ситуація з ДБР та ОГП у цьому контексті викликає занепокоєння. Тенденції в злочинності цієї категорії сигналізують про наявність серйозної проблеми. Це не просто "заробітчанство" з боку корумпованих правоохоронців на регіональному рівні, а може виявитися чимось набагато серйознішим. Йдеться про загрозу нашій національній безпеці, яка формує в суспільстві думку, що гроші, незалежно від того, як вони були здобуті, можуть забезпечити безкарність і можливість втечі за кордон, навіть в умовах війни. Це вже є внутрішньою дестабілізацією під час конфлікту, що вигідно нашому ворогу і призводить до розподілу суспільства через відчуття очевидної несправедливості.
А потім ми дивуємося, чому корупція процвітає на всіх рівнях влади під час війни, коли деякі співробітники ТЦК та МСЕК вже неодноразово стали доларовими мільйонерами. Ті, кого навіть мобілізували, продовжують йти в системне СЗЧ... Так, ця тема не є популярною, але її вже не вдається приховати. А чи варто це робити взагалі?
Чи тільки мені здається, що ситуація з неефективною мобілізацією починає виходити з-під контролю і ставити під загрозу національну безпеку в усіх її аспектах? Від обліку та бронювання до відстрочок — корупційні схеми охоплюють кожного, хто так чи інакше залучений до цих процесів і має можливість впливати на них. Це стосується як медичного працівника, який підробляє документи, так і прикордонника чи митника, які фактично "супроводжують" людей за кордон незаконно.
Чи не настав час зупинитися? Можливо, настав момент активувати критичне мислення та впровадити процеси самоочищення й системного підходу до вирішення цього "снігового кому" проблем? Ці питання риторичні, проте їхня розв'язка має безпосередній вплив на наше виживання як нації та країни.
Вибачте, але не вдалося висловити це коротко.
P.S. Коли Уряд уже прокинеться і щось системно почне робити? Ловити злочинців, це звичайно добре і за це велика дяка тим хто це робить, але без системних змін на найвищому рівні під час формування та реалізації державних політик, ситуація, нажаль, не зміниться. І тут мені уже буде без різниці хто в цьому винен, хто не додивився, не побачив, не відчув... ми зараз втрачаємо найголовніше, житття наших захисників та час, а і перше, і друге ніяк не компенсуєш. Отямтеся шановні міністри в дорогих костюмах, іншого шансу зберегти країну уже може і не бути. Потрібно брати і робити, а не "шаритись" по конференціях та закордонах -- а брати і робити!
