Олег, який родом з Бердичева
Олег із Бердичева. Одне з найважчих поранень – комбіноване ураження грудної клітки, черевної порожнини, голови, з численними травмами всього тіла.
Живіт після операції, загальний стан задовільний, але ліва легеня в стані колапсу. У тілі багато металевих уламків. В орбіті лівого ока застряг металевий фрагмент, і око сильно набрякло та посиніло. У животі та плевральній порожнині встановлені трубки, на руках і ногах накладені пов'язки.
Криця. Абсолютно спокійний, виважений, витривалий. Єдине, на що поскаржився - на поганий сон. Вирішили, знаєм, не перший.
- Олеже, необхідно провести операцію, щоб герметизувати легеню та видалити згустки. Згоден?
- Так, дійте. - спокійно, розсудливо, з упевненістю.
Беру на стіл, розкриваю плевральну порожнину. Розбита нижня доля лівої легені, щільна, інфільтрована, налита кров'ю. Купа металевих уламків. Щось видалю, але не всі - це неможливо. Вичищаю, ушиваю розірвані сегменти, економлю - молодий хлопець, 22 роки, нові легені не виростуть. А ці ще полікуєм, згодяться. Все буде добре.
Найприємніший момент у роботі хірурга – це коли пацієнт піднімається на ноги, починає ходити, і ти поволі знімаєш дренажі, спостерігаючи, як він повертається до життя. Ось одне око відкрилося після того, як колеги-офтальмологи видалили уламок з орбіти, а загальні хірурги, велике їм спасибі, поступово знімають трубки з живота. Навіть пошкоджена легеня починає відновлювати свою роботу.
- Лікарю, я голодний! Можна поїсти? - О, це чудова мить. Життя нездоланне. Їж, дитино, їж.
Дружина і брат, який теж був поранений, постійно перебували поруч з Олегом.
Усі разом підняли, витягли, допомогли встати на ноги. Ми, колектив обласної Чернігівської лікарні, розташованої на околиці міста.
Зайшли з братом попрощатися. Молоді, гарні, сповнені життя. Нехай удача буде з вами!
Повага та визнання!
Олег Лузан
