Sestry.eu аналізує роль бійців Кіма в Україні: чи зможуть вони змінити хід подій?
"Відправка військ Північної Кореї воювати разом з Росією в Україні означатиме значну ескалацію", -- зазначив генсек НАТО Марк Рютте, реагуючи на повідомлення в ЗМІ про відправку військовослужбовців КНДР в Україну для участі в бойових діях на боці Росії. Sestry.eu міркують, якими можуть бути подальші сценарії розвитку подій та чи зможе Захід бодай якось відповісти на цю ескалацію.
КНДР фактично вступила у війну проти України на боці Росії, у Києві чекають адекватної реакції від партнерів.
"На сьогоднішній день у нас є ясні свідчення того, що до Росії прибувають люди з Північної Кореї, і це стосується не лише працівників для промисловості, але й військовослужбовців", - підкреслив Володимир Зеленський.
8 жовтня міністр оборони Південної Кореї Кім Йонг Хен оголосив, що Північна Корея може відправити свої війська для участі у конфлікті в Україні. 17 жовтня, під час свого візиту до Брюсселя, Президент України попередив, що Росія планує підготувати 10 тисяч військових з Північної Кореї. 18 жовтня розвідувальні служби Південної Кореї підтвердили, що північнокорейські військові вже перебувають у Росії і готуються до участі у бойових діях.
21 жовтня Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало Георгія Зінов'єва, посла Росії в Сеулі, у відповідь на протест проти відправки військових з Північної Кореї для участі у конфлікті в Україні. У свою чергу, російський посол зазначив, що співпраця між Російською Федерацією та КНДР відбувається відповідно до норм міжнародного права.
Яка причина для Кім Чен Ина відправляти своїх військових на конфлікт в Україні, які обіцянки отримав він від Москви, які настрої панують у Пекіні, і якою мірою армія КНДР може змінити ситуацію на фронті? Як на це реагують в Києві та на Заході?
КНДР переміщує своїх військовослужбовців.
Північна Корея -- такий же режим, як і Росія, їх давно пов'язує геополітика. КНДР має багаторічну співпрацю з РФ, каже військовий експерт і волонтер, автор книги "Російсько-українська війна. Перша фаза" Міхал Брушевський (Michał Bruszewski):
"Росія відчувала нестачу боєприпасів, тоді як Північна Корея мала їх у надлишку. Саме тому між країнами була укладена певна комерційна угода, що відбулася під час візиту Шойгу до Пхеньяна. Це можна охарактеризувати як злочинний обмін: Північна Корея постачає боєприпаси та військових, а Росія, обходячи міжнародні санкції, надає їй сировину та технології, зокрема дрони. У обох країн один спільний ворог — Сполучені Штати та їхні союзники", — зазначає він.
Згідно з інформацією, отриманою від ЗМІ, Північна Корея відправила до Росії більше 10 тисяч своїх військових, серед яких близько 2000 фахівців з підготовки спеціальних операцій.
Північна Корея вже розгортає свої сили у Росії, йдеться про чотири бригади загальною чисельністю близько 12 тисяч бійців, серед яких є спецпризначенці, повідомили південнокорейські медіа, покликаючись на розвідку країни. За цими даними, відправлення військових з КНДР почалось на початку жовтня: близько 1500 північнокорейських солдатів прибули на чотирьох десантних кораблях у супроводі трьох російських суден. Ці сили перекинуті з районів північних міст Чхонджин, Хамхунг і Мусудан. Зараз вони дислокуються у Владивостоку, Уссурійську, Хабаровську і Благовєщенську. За даними південнокорейської розвідки, їм уже видали російську військову форму, зброю, а також фальшиві посвідчення.
Цю інформацію підтвердив керівник української розвідки. У розмові з виданням The War Zone Кирило Буданов зазначив, що піхотні підрозділи з Північної Кореї проходять навчання і з 1 листопада готові приєднатися до бойових дій в Україні. Він повідомив, що північнокорейські солдати будуть використовувати техніку та боєприпаси, надані Росією. Перший контингент, що складається з 2600 військових, відправиться до Курська, де Україна організувала свій плацдарм. Щодо інших військових підрозділів на даний момент немає конкретних відомостей.
Лише півроку тому, у червні, Північна Корея та Росія уклали угоду про взаємну оборону, в якій йдеться про різні види підтримки: людські, матеріальні та військові. Цю інформацію повідомила експертка з Азійсько-Тихоокеанського регіону Ради зовнішньої політики "Українська призма" Наталія Бутирська. Очевидно, що під час укладання угоди були детально обговорені всі аспекти цієї співпраці. Зокрема, з достовірних джерел стало відомо, що Путін вже давно прагнув залучити додаткові військові ресурси для підкріплення своєї армії. Як видно, в Росії поки що всіляко намагаються уникати мобілізації, і минулого року було знайдено різні способи вирішення цієї проблеми.
Шукають робочі руки за межами країни, залучаючи африканців, індусів та людей інших національностей. При цьому Путін ще давно висловлював потребу у людських ресурсах з Північної Кореї.
Очевидно, що росіяни в КНДР знайшли таке потрібне собі джерело людського ресурсу, каже науковиця вільного університету Берліна (Freie Universität Berlin), експертка з питань Азії Тереза Новотна (Tereza Novotná): "Цілком зрозуміло, що північнокорейські солдати можуть бути використані як гарматне м'ясо. Але, думаю, що це буде наступний крок. Найімовірніше, що спочатку вони мають замінити російські підрозділи, скажімо, в Курську або деінде, але так, щоб вивільнені російські військові могли бути направлені в Україну".
Можливості військових сил Кіма
У Пентагоні наразі не можуть підтвердити відомості про те, що Північна Корея направила свої війська до Росії для участі у конфлікті в Україні. Міністр оборони США Ллойд Остін озвучив цю інформацію напередодні свого візиту до Києва. За його словами, в даний час ця інформація підлягає перевірці, але у разі її підтвердження, це могло б викликати серйозне занепокоєння.
НАТО також не має змоги підтвердити активну участь солдатів Північної Кореї у військових діях в Україні. При цьому генеральний секретар Альянсу обговорив дані південнокорейської розвідки щодо переміщення військових з КНДР до Росії з президентом Південної Кореї. Після цього він попередив КНДР про можливі наслідки відправки своїх військ до Росії, зазначивши, що такий крок "призведе до суттєвої ескалації", написав Рютте у соціальній мережі Х.
Тим часом, як повідомив японський портал NHK, розвідка Південної Кореї ідентифікувала північнокорейського інженера, який перебував на російських позиціях поблизу лінії фронту на Донбасі та спостерігав за запусками ракет по українських територіях.
Кім Чен Ін, згідно з численними джерелами, тривалий час утримувався від відправки своїх громадян за межі країни. Він, ймовірно, стурбований тим, що його військові можуть втратити контроль у чужій державі, що є ризиком потрапляння в полон, втечі або здачі ворожим силам. Ці фактори, на думку експертки з питань Азійсько-Тихоокеанського регіону Ради зовнішньої політики "Українська призма" Наталії Бутирської, викликають занепокоєння. Однак, здається, аргументи російського керівництва все ж переважають над цими побоюваннями.
Очевидно, що фінансово-матеріальний аспект є важливим, але це не єдине міркування: "Можливо, якщо Кім вирішить піти на цей крок, це буде з прагнення отримати справжній бойовий досвід для своїх військ. Хоча Північна Корея формально перебуває у стані війни з Південною Кореєю, реальний військовий досвід їх армії закінчився ще в 1953 році. Армія країни складається приблизно з 1,4 мільйона осіб, і служба є обов'язковою як для чоловіків, так і для жінок. Проте, незважаючи на це, нинішні зусилля північнокорейських військових зосереджуються на ритті підземних тунелів, подоланні наслідків стихійних лих та прибиранні вулиць, що не надає їм необхідного бойового досвіду".
Таким чином, з погляду Кіма, ці початкові групи можуть слугувати експериментом, щоб здійснити вимоги Путіна та досягти власних цілей.
Хоча армія Північної Кореї є застарілою, вона все ж залишається чисельною. Населення країни налічує близько 26 мільйонів осіб, з мобілізаційним потенціалом у 9 мільйонів, за словами військового експерта та волонтера, автора книги "Російсько-українська війна. Перша фаза" Міхала Брушевського. Окрім відправки своїх військових, Північна Корея вже надала значну підтримку Росії: "Пхеньян перекинув до Росії 13 тисяч контейнерів з артилерійськими боєприпасами. Це колосальні обсяги, і це стало можливим завдяки тому, що система озброєння КНДР схожа на російську, наприклад, ракети типу "Град". Хоча боєприпаси можуть бути низької якості, Росії це не заважає".
Це все підтримується Росією, проте не стало вирішальним чинником, зазначає Тераза Новотна, науковець вільного університету Берліна та експерт з питань Азії. Вона вважає, що відправлення військових з Північної Кореї в Україну не є настільки небезпечним з військової точки зору, скільки несе інші загрози: "Мене більше турбує, що це може стати прецедентом і призвести до ескалації в загальному контексті. Якщо північнокорейські військові опиняться в Україні без жодної міжнародної реакції, то хто може бути наступним? Можливо, з’являться китайські добровольці? Тому вкрай важливо визначити, як ми будемо реагувати. Чи стане це червоною лінією для НАТО, незважаючи на те, що Україна не є членом Альянсу?"
Таким чином, ми маємо справу з абсолютно новим етапом у конфлікті, який здатен суттєво вплинути на його розвиток і контекст. Це може призвести до серйозних ризиків.
Геополітична арена стратегічних ходів
Дружба Путіна з Північною Кореєю, яка зараз оформлена у повноцінний військовий союз, це ще й тиск, зокрема, на Південну Корею, щоб та не давала зброї Україні, менше підтримувала Київ. Південна Корея входить в десятку світових експортерів зброї і надання південнокорейської зброї Україні -- питання, яке безпосередньо пов'язане і з Росією, і з Північною Кореєю. І шантаж Путіна, що він може передавати технології КНДР для Сеула, вагомий стримуючий фактор, каже експертка з питань Азійсько-Тихоокеанського регіону Ради зовнішньої політики "Українська призма" Наталія Бутирська: "Також Путін хоче показати Сполученим Штатам Америки, що він може розхитати ситуацію на Корейському півострові, де в американців є зобов'язання перед своїми партнерами, де стоїть американський контингент, і в разі чого, вони будуть змушені безпосередньо брати участь у військових діях.
На фоні війни в Україні, війни на Близькому Сході отримати ще один конфлікт, напевно, Сполучені Штати не хотіли б.
Кім Чен Ин загалом розглядає війну проти України як велике вікно можливостей для себе. В тому сенсі, що він може показати світові, що у нього є ще один союзник, а Китаю, що він не так залежить від нього як раніше, і політично, і фінансово, і технологічно, каже науковиця вільного університету Берліна (Freie Universität Berlin), експертка з питань Азії Тереза Новотна (Tereza Novotná). Кім Чен Ин, припускає фахівчиня, швидше за все, отримає більше технологій, які він хоче. Йдеться про розвиток супутників, балістичні розробки, потенційно ядерні розробки:
Хоча Росія, ймовірно, прагне зберегти статус однієї з небагатьох ядерних держав, вона не бажає, аби Північна Корея отримала такий же ядерний статус. В результаті, допомога з російського боку в технологіях може зменшитися, але для Кім Чен Ина це, безсумнівно, час нових можливостей. Тепер головне питання полягає в тому, чи перейшов він певну межу? Яка може бути реакція на його дії? Очевидно, що Південна Корея та НАТО тепер активно обмінюватимуться розвідданими. 17 жовтня відбулася перша в історії зустріч міністрів оборони країн НАТО разом із представниками держав Індо-Тихоокеанського регіону. Це означає, що те, про що говорили протягом багатьох років, тепер почне швидше втілюватися в реальність. Яким чином це відбудеться?
Усі ми з нетерпінням очікуємо на вибори в США, які відбудуться за два тижні. Результати цих виборів матимуть значний вплив на ситуацію не лише в Україні, а й, безсумнівно, у Північно-Східній Азії.
Автор: Катерина Трифоненко
