Справу Гринкевичів розслідують. Чиновнику Міністерства оборони висунули підозру у "списанні" 94 мільйонів гривень штрафних санкцій.
Цю інформацію передає РБК-Україна, посилаючись на Державне бюро розслідувань (ДБР).
Згідно з інформацією, наданою ДБР, у 2023 році підприємства, що перебувають під контролем львівського бізнесмена, уклали контракти з Міністерством оборони на постачання військового одягу. Вони підписали 23 угоди на загальну суму понад 1,5 мільярда гривень, незважаючи на те, що на той момент не мали ні власних виробничих потужностей, ні угод з іншими компаніями для забезпечення належного виконання цих контрактів.
"Щоб уникнути накладення штрафних санкцій або суттєво зменшити їх розмір, ділки звернулися до виконуючого обов'язки директора відповідного департаменту Міністерства оборони України. Вони попросили переглянути нараховані штрафи за затримки у постачанні товарів," - зазначає ДБР.
Фото: посадовцю Міноборони повідомлено підозру за "списання" 94 млн гривень пені (dbr.gov.ua)
Підозрюваний без достатніх підстав уклав додаткові угоди, що призвели до продовження термінів постачання товарів, зокрема за договорами, які вже були виконані. Внаслідок цього, накладені штрафи були необґрунтовано знижені з майже 98 мільйонів гривень до 4,5 мільйона гривень.
Офіційній особі висунуто обвинувачення у зловживанні своїм службовим становищем відповідно до частини 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Покарання може становити до шести років позбавлення волі.
"Слідство проситиме суд обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави у 100 млн гривень", - відзначає ДБР.
У завершенні грудня 2023 року співробітники Державного бюро розслідувань затримали важливого постачальника Міністерства оборони, який намагався дати хабарі державним службовцям. Йдеться про підприємця з Львова, Ігоря Гринкевича.
Зокрема, він залучив до організації протиправних дій свого сина та кількох інших осіб. Підконтрольні їм компанії впродовж 2023 року уклали з Міністерством оборони контракти на постачання військового обмундирування на загальну суму понад 1,8 мільярда гривень. За цими контрактами Міністерство оборони отримало товарів на суму близько 1,2 мільярда гривень.
Експерти дійшли висновку, що постачене обладнання не відповідало технічним специфікаціям, зазначеним у контрактах, через його низьку якість. Унаслідок цього продукція виявилася непридатною для використання за призначенням, що спричинило фінансові втрати для держави в обсязі 1 мільярд 167 мільйонів гривень.