Українців закликають підтримати петицію, що має на меті присвоєння звання Героя України Олександру Марчуку.

Українці закликають зібрати підписи на підтримку електронної петиції щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Олександру Васильовичу Марчуку. До завершення збору підписів залишилася всього одна доба. Усі, кому не байдуже, запрошуються приєднатися до цього важливого процесу.

Марчук Олександр — справжній Герой, чиє мужність та самопожертва дозволяють нам залишатися живими та зберігати нашу державу. Він є гордістю нашої нації, символом незламності, людиною з величезним серцем і чистою душею. Такого його знали всі, і таким він залишиться в пам'яті людей. Олександр цінував життя, але його найбільше прагнення полягало у звільненні рідної землі від агресорів. Як командир, він був взірцем відданості своєму народу та службі, завжди виконуючи свої обов'язки з високою якістю та старанністю. Побратими згадують його як відважного та справедливого лідера, який завжди був готовий прийти на допомогу.

24 лютого 2022 року Олександр Марчук добровільно пішов до місцевого військкомату і вже 25 лютого був призначений в роту охорони Шепетівського ТЦК і СП, де й отримав позивний "Блютуз".

Брав активну участь у захисті аеропорту Жуляни та в бойових операціях на Донеччині та Харківщині.

У серпні 2022 року, під час найскладніших боїв, разом із товаришами я брав участь у звільненні населеного пункту Піски в Донецькій області.

У вересні 2022 року він взяв участь у визволенні Харківської області, починаючи з міста Ізюм. Поблизу Балаклеї отримав своє перше серйозне поранення, але, не зважаючи на небезпеку, перш за все, рятував своїх важко поранених товаришів, ставлячи під загрозу власне життя. Продовжуючи операцію зі звільнення Харківщини, він активно брав участь у боях біля Купʼянська, де мужньо обороняв позиції в Дворічанському районі, отримавши при цьому друге важке поранення. Однак, сповнений бажання помсти, він, не до кінця одужавши, повертається на фронт. Олександр не раз рятував своїх побратимів, ставлячи їхнє життя вище за власне.

У червні 2024 року він відправився в напрямку Покровського та брав участь у бойових операціях у селищі Водяне, де 2 липня віддав своє життя в героїчній боротьбі.

Шановний Пане Президенте! Маємо честь звернутися до Вас з проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Марчуку Олександру Васильовичу, який народився 11 липня 1971 року. Він обіймав посаду молодшого сержанта та командира третього кулеметного відділення кулеметного взводу третьої стрілецької роти 36 окремого стрілецького батальйону "Степові Вовки" 61 окремої механізованої Степової бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.

За час служби захисника відзначили державними та відомчими нагородами, серед яких медалі "Хрест доблесті", "Захисник рідної землі" та нагрудний знак "Ветеран війни".

Приєднатися до підписання петиції можна за цим посиланням.