Вітальня або зал: як коректно вживати назви кімнат українською мовою.

Українська мова є надзвичайно багатою і різноманітною, проте іноді ми вживаємо русизми або неточні терміни, коли говоримо про приміщення у своєму домі.

Наприклад, чи правильно казати "зал" замість "вітальня".

Поділимось порадами, як стильно та коректно називати різні кімнати українською мовою, а також як уникати мовних помилок у повсякденному спілкуванні.

Олександра Сербенська у посібнику "Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити" пропонує приклади власних назв для приміщень.

Передпокій - не "прихожа", адже воно є калькованим словом з російської мови. Проте ми не такі категоричні щодо цього, адже воно зустрічається в художній літературі: "У прихожій було п'ять окремих електричних лічильників", Остап Вишня.

Вітальня - не "гостінна" чи "зал". Перше слово - це калька, а друге - застаріла назва. Немає нічого поганого в "застарілій назві", а от "гастінная" дійсно є недоречною.

Їдальня – це не просто "столова", і також не є калькою. Варто зауважити, що термін "столова" (у формі -е, -ий) дійсно вживається, але в інших значеннях: наприклад, столове приладдя або звичайний буряк, що також трапляється в ряді словників.

Кухня - без доповнень, таких як "кухня-студія" (краще сказати "відкрита кухня" або "кухня з їдальнею").

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У назві мультфільму "Жив-був пес" міститься помилка: як слід говорити правильно.

Спальня - альтернативний варіант "спальної кімнати".

Дитяча кімната - простір для ігор і відпочинку малечі.

Кабінет - для робочої кімнати.

Санвузол - замість "ванна".

Комора - замість "кладовка".

Балкон - правильне слово без змін.

Гардеробна - це приміщення, призначене для зберігання одягу.

Ігровий простір - для веселощів дітей.

Впровадження українських назв для кімнат надає нашій мові більшу точність.