Які перспективи України щодо швидкого отримання коштів від порушників санкцій, введених проти Російської Федерації?
Директор проектів Інституту правових ініціатив.
Для того щоб фінансова допомога Україні від закордонних партнерів була максимально ефективною, своєчасною та не створювала додаткового тягаря для місцевих платників податків, необхідно активніше використовувати не завжди очевидні, але справедливі та законні джерела підтримки. Більше про цей потенціал можна дізнатися в колонці фахівців незалежного аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей".
Унаслідок російської агресії Україна зазнала колосальних руйнувань та збитків, обсяг яких наразі оцінюється у близько $486 млрд, і поки війна триває, ця сума з кожним днем продовжує зростати. Поза всяким сумнівом, ми все відбудуємо, але державі гроші потрібні вже зараз - для невідкладного відновлення критичної інфраструктури та постійного фінансування оборонної сфери, а це чималі суми.
Міжнародні союзники зобов'язалися надавати підтримку Україні. Зокрема, на саміті G7 у травні 2024 року було укладено політичну угоду про виділення приблизно $50 млрд допомоги, отриманих із заморожених російських державних активів. Проте навіть ця рекордна сума не зможе повністю покрити завдані збитки. Залучення решти необхідних ресурсів від міжнародних донорів стає дедалі більш складним завданням.
У цьому контексті постає нагальна потреба віднайти альтернативні шляхи фінансування України. Один із варіантів - використання коштів, стягнутих у приватних осіб та компаній за порушення санкційних обмежень, запроваджених проти РФ у відповідь на її агресивні дії. Кошти, конфісковані у пособників російської воєнної агресії, мають бути обернені на користь України як держави, що стала її жертвою. Таке рішення цілком справедливе з огляду на те, що обвинувачені в порушенні санкційного законодавства де-факто сприяли цій війні.
Перенаправлення конфіскованих активів може стати не лише джерелом швидкого залучення ресурсів для України, а й способом зменшити навантаження на платників податків тих країн, уряди яких надають підтримку Україні.
До слова, це джерело фінансування потреб України має хороший потенціал. Уведені різними країнами санкції охопили тисячі росіян та російських компаній. Зокрема, США санкціонували понад 4 тисячі 600 юридичних і фізичних осіб, пов'язаних із повномасштабною агресією Росії проти України, обмежувальні заходи Європейського Союзу поширюються на понад 2 тисяч 300 компаній та осіб, ще по 2 тисячі - у санкційних списках Канади, Швейцарії та Великої Британії. І попри те, що російські олігархи та підсанкційні пособники агресора шукають способи обійти накладені на них обмеження, обсяги конфіскованих активів невпинно збільшуються. Цьому сприяє і постійне зростання кількості кримінальних проваджень, пов'язаних із порушенням санкційного законодавства.
Сполучені Штати Америки стали лідером у притягненні до відповідальності за порушення санкційного законодавства. Станом на серпень 2024 року Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) за порушення санкцій в 11 цивільних справах стягло понад $1 млрд, а в чотирьох кримінальних провадженнях - понад $170 млн.
Однак лише $5,9 мільйона з загальної суми було передано Україні, що є надзвичайно малим відсотком від коштів, які могли б принести користь нашій державі. Зокрема, $5,4 мільйона були конфісковані у олігарха Малофєєва і спрямовані на підтримку ветеранів, тоді як ще $500 тисяч - це кошти, сплачені естонською компанією By Trade OU за експорт до Росії американського обладнання подвійного призначення.
Одночасно країни Європейського Союзу та інші партнерські держави неодноразово залучали приватних осіб до відповідальності за порушення санкцій. У Німеччині зафіксовано щонайменше шість таких випадків, де співробітники різних компаній стали об'єктом переслідування за ухилення від санкцій, включаючи менеджерів відомої міжнародної компанії Siemens. Після понад шести років розслідувань прокуратура Гамбурга цього весни пред'явила звинувачення п'ятьом колишнім працівникам, які були причетні до експорту чотирьох газових турбін на загальну суму €111 млн до анексованого Криму. Інший випадок стосується менеджерів автомобільного салону в Бохумі, яким було висунуто підозри за продаж розкішних автомобілів до Росії на суму, що перевищує €5 млн.
У Литві компанії Payeer, яка забезпечувала росіян криптопослугами, був накладений штраф у розмірі понад €8,23 мільйона. Окрім цього, у серпні цього року литовські митники оштрафували одну з національних компаній на суму понад €13,6 мільйона за порушення заборони на продаж транспортних засобів, встановленої санкціями ЄС проти Росії. У вересні Литва також застосувала штрафи до ще двох компаній за порушення санкцій і співпрацю з Росією, кожну з них оштрафувавши на €10 тисяч.
Нідерландська компанія Dieseko Group BV виплатила €1,78 млн за свою участь у будівництві Кримського мосту, що стало наслідком позасудового врегулювання. Дослідження показало, що в період з 2015 по 2016 роки компанія постачала обладнання та надавала технічну підтримку для реалізації цього проекту.
Національне агентство боротьби зі злочинністю Великої Британії (NCA) вилучило більше 780 тисяч фунтів стерлінгів з банківських рахунків, які мають зв'язок з російським олігархом Петром Авеном, а також готівку, знайдену в його маєтку, розташованому за межами Лондона.
Швейцарія заблокувала 1,3 мільярда франків, що, ймовірно, пов'язані з російським олігархом Сулейманом Керімовим. Це рішення стало частиною розслідування щодо можливих порушень санкцій та відмивання грошей, і ці фінансові ресурси можуть бути піддані конфіскації.
Досвід країн-партнерів у боротьбі з порушенням санкційного законодавства ілюструє значний потенціал такого джерела фінансування України. Проте, на відміну від США, європейські держави досі не вжили дієвих кроків для передачі цих коштів Україні. Лише Литва ухвалила законодавство, яке дозволяє передавати сплачені за порушення санкцій штрафи або надходження від продажу конфіскованого майна, пов'язаного з таким порушенням, до Фонду розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги і спрямовувати їх на відновлення України. Проте станом на 12 вересня 2024 року, у відповідь на запит "Інституту законодавчих ідей", Центральне агентство з управління проєктами повідомило, що Фонд поки не отримував ніяких коштів від штрафів, накладених за порушення санкцій, або ж відповідних надходжень від продажу конфіскованого майна.
Для того, аби Україна могла отримувати стягнуті активи порушників санкцій, необхідні відповідні законодавчі зміни на рівні кожної з держав ЄС. Першочерговим кроком має стати ефективна і швидка імплементація нещодавно ухваленої Директиви ЄС 2024/1260 щодо повернення та конфіскації активів. Зокрема, щодо неухильного дотримання статті 19, яка відкриває шлях для спрямування конфіскованих коштів на підтримку України як держави, що страждає від російської агресії.
Однак цю Директиву держави - члени ЄС мають імплементувати аж до 23 листопада 2026 року, а кошти Україні потрібні вже зараз. Тому європейським країнам та іншим партнерам варто невідкладно ухвалити спеціальні закони, які передбачали би правові механізми для передачі Україні коштів та майна, конфіскованих у порушників антиросійських санкцій.
Передача Україні активів, конфіскованих у осіб, які порушили санкції, цілком відповідає загальноприйнятим принципам повернення злочинних ресурсів на користь жертв. Це матиме значний позитивний вплив як на процес відновлення України, так і на утвердження міжнародних стандартів щодо санкцій та невідворотності відповідальності за їх порушення. Ті, хто підтримував російську агресію, понесуть відповідальність через втрату своїх активів за порушення закону та завдані збитки. Україна отримає необхідні фінансові ресурси для відновлення без додаткового навантаження на платників податків інших держав. Країни-партнери продемонструють свою рішучість у боротьбі з обходом санкцій, що зміцнить довіру як громадськості, так і міжнародного співтовариства загалом. Більше того, такі рішучі кроки стануть потужним стримуючим фактором для тих, хто має намір порушити санкційний режим.
Для досягнення цієї мети український уряд та громадськість, які виступають за необхідність стабільної фінансової підтримки України, повинні постійно нагадувати своїм міжнародним партнерам про це джерело фінансування — цілком легальне, але ще не використане у повній мірі. Крім того, Україні потрібно продемонструвати свою рішучість у боротьбі з порушниками санкційного режиму та впровадити кримінальну відповідальність за порушення та обходження санкцій. Варто зазначити, що необхідні зміни в законодавстві вже були підготовлені.
Як відомо, експерти "Інституту законодавчих ідей" спільно з Міністерством юстиції України розробили зміни до Кримінального кодексу України та Закону України "Про санкції", що дозволять криміналізувати порушення та обхід санкцій. Це важливий крок до зміцнення законодавчої бази та підвищення ефективності санкційної політики, аби забезпечити неухильну відповідальність пособників агресії і зрадників України, а також порушників санкцій.
