З яких джерел регіонам України шукати робочу силу та фінансові ресурси?

Які кроки слід вжити, щоб спонукати людей вибирати життя не лише у Києві чи Львові, а й у малих українських містах? Як залучити інвестиції для реалізації суттєвих системних змін у регіонах?

Зараз є величезна різниця не так між столицею та обласними центрами, як між обласними центрами й містами, що трохи далі - районними центрами, містечками, селами. У Києві чи Львові є можливості реалізації, є вибір. Коли ми говоримо про регіональний розвиток, треба дивитися -- а що далі обласного центру? Часто ми далі не бачимо, іноземці далі не їдуть. Величезна кількість делегацій, яка приїжджає до нас під час війни й далі прямувала до Києва, не бачили нічого крім Львова, потяга, Києва. А якщо почати дивитися трошки далі, ніж 30 км від Львова, на жаль, про будь-які можливості говорити вже важко.

На мій погляд, для виправлення ситуації починати потрібно зі створення умов для дітей в маленьких містечках. Якщо подивитись у якому стані школа в умовній Либохорі та у Львові, -- кардинальна різниця. В селах діти не мають можливості ані пройти до школи асфальтованою дорогою, а іноді й взагалі до школи дістатися. Є школи, яким 150 років, це не жарти. В таких і туалети бувають на вулиці. Нам потрібно формувати світогляд людей у дитинстві, займатися дітьми. Коли ми створимо однакові умови дітям -- що у столиці, що у Львові, що в райцентрі чи селі - тоді батьки житимуть на місцях.

Фінансові ресурси

У Львівській області стартує реалізація амбіційного проєкту — гірськолижного курорту вартістю 1,5 млрд доларів поблизу села Славське. Цей величезний проєкт може стати серйозним конкурентом Буковелю. Які кроки повинні вжити місцеві органи влади, щоб залучити до свого регіону подібні інвестиції українських та іноземних інвесторів?

Єдиного рецепта, напевно, немає. Але коли говоримо саме про цей проєкт, ми ще до початку його реалізації та до повномасштабного вторгнення співпрацювали з інвестором. Завдання, яке ми перед собою ставили, було піднято на рівень КМУ та ОП. В першу чергу це був розвиток інфраструктури. Ми назвали цей проєкт Мале карпатське коло -- виїзди у дві сусідні області зі Львівської. Хотіли скоротити шлях для туристів і для місцевих жителів, зробити кілька доріг, що ведуть на Закарпаття та Франківщину і таким чином поєднати можливість руху між тими областями. Це був великий проєкт. На жаль, реалізувати його вдалося тільки частково. Працюючи з цим інвестиційним проєктом, ми стикнулись із великою проблемою відведення великих масивів лісових ділянок.

Чи є рецепт залучення інвестицій? Напевно, це -- робота з інвестором -- не тільки допомагати, а також відбиватись від різних служб, які "допомагають" будуватись, крім адміністрацій чи місцевих рад.

Що потрібно для реалізації системних перетворень у регіонах?

На жаль, ми лише завершили перший етап децентралізації, надавши можливість для розвитку саме територіальним громадам. Однак, якщо говорити про децентралізацію в більш широкому контексті, вона залишилася незавершеною. Районний рівень практично зник, і досі немає чіткого уявлення про те, як мають функціонувати лікарні, освітні заклади та соціальні служби. Вони або зосереджені на обласному, або на місцевому рівні. Таким чином, ми втратили можливість реалізовувати вертикальну політику. Коли ми згадуємо про "політику", йдеться не лише про розмови, а про соціальні, освітні та медичні аспекти.

Для того, щоб завершити децентралізацію, потрібно чітко розділити повноваження обласних адміністрацій і рад. На цей час я, як голова адміністрації, маю повноваження, делеговані КМУ й обласною радою. Аби бути успішним, треба чітко розділяти, віддавати повноваження на місцях на рівні областей. І на рівні області, маючи обласну раду, треба створювати виконкоми обласних рад. Тоді децентралізація буде завершена.